СІМФЕРОПОЛЬ / Акмесджит (QHA) - 14 учасників проекту «Татли сес» з дитячого кримськотатарського ансамблю «Сувдане» з м. Сувдаг/Судак (худ. керівник Ельвіра Амет) відправляться 2 травня до Македонії на 21-й Міжнародний Фестиваль «ХІД БАХ ШЕН ФЕСТ », що присвячений загальнотюркському народному святу Хидирлез. Фестиваль пройде з 4 по 7 травня у с. Чалаклі (округ Валандово, Республіка Македонія). Про це кореспонденту QHA повідомив керівник кримської делегації, голова Кримської громадської організації «Інститут громадянського суспільства» Рустем Аблятіф.
«Ми (« Інститут громадянського суспільства »- ред.) відправляємо на фестиваль 14 учасників конкурсу «Татли сес ». Минулої суботи частина з цих дітей брала участь у конкурсі «Татли сес» на каналі АТР, серед них є кілька дітей-лауреатів минулорічних конкурсів «Татли сес». Це дуже талановиті діти: вони й танцюють, й співають, й вірші декламують», - зазначив пан Р. Аблятіф.
За його словами, також на фестиваль поїде редактор кримськотатарської радіостудії ДТРК «Крим», заслужений журналіст України Сєрвєр Бєкіров, який представить власні книги, вірші на фестивалі.
Як зазначив Рустем Аблятіф, фестиваль збере учасників не тільки з Балканських країн, а й з Криму та Кіпру. Цього року Міжнародний Фестиваль «ХІД БАХ ШЕН ФЕСТ» проводиться у 21-й раз.
Крім цього, після фестивалю, на запрошення Союзу татар Болгарії «Асабай», кримську делегацію у гості чекає болгарське місто Ветово, 80 відсотків населення котрого складають кримські татари. Там, для кримськотатарської діаспори буде дано концерт, та відбудуться зустрічі з громадськістю.
Довідка. Міжнародний Фестиваль «ХІД БАХ ШЕН ФЕСТ» організовує турецька громада Македонії. Турки складають третю за величиною етнічну групу Македонії після македонців (70%) та албанців (25%) - 5% населення або близько 100 000 людей. Усього, мусульмани складають третину населення країни. За роки проведення «Хидирлез Бахар Шенлік Фестиваль» (Весняний Фестиваль Хидирлез), він перетворився на велику культурну подію, як турецької громади Македонії, так й усієї країни у цілому, що внесено до довідників як туристичний об'єкт, що репрезентує культуру та історію країни. Фестиваль проводиться Об'єднанням турецьких організацій Македонії за підтримки Міністерства культури Республіки Македонії, Міністерства культури та туризму Турецької Республіки та Управління міжнародного розвитку Туреччини (TIKA).
Українські та кримськотатарські філологи розпочали роботу над створенням словника кримськотатарських власних імен та прізвищ «Великий українсько-кримськотатарській словник власних імен та прiзвищ кримських татар». У зв'язку з чим виникла необхідність створення цього словнику, враховуючи, що подібний словник вже існує, кореспонденту QHA розповів голова Кримської республіканської організації «Iнститут громадянського суспiльства», кримський політолог та експерт з прав меншин Рустем Аблятіф, оскільки саме ця організація виступила ініціатором створення вищезгадуваного словника.
«Якщо пам'ятаєте, у ЗМІ про це повідомлялося, я особисто, при оформленні паспорта громадянина Україна сину, який досяг 16-річного віку, зіткнувся проблемою, що при передачі власних імен кримських татар українською мовою виходить фонетичне спотворення кримськотатарських імен та прізвищ. З великими труднощами, за допомогою, як українських, так й кримськотатарських філологів, мовознавців Кримського інженерно-педагогічного університету, Таврійського національного університету ім. Вернадського вдалося довести, як саме потрібно передавати імена. Наприклад, ім'я «Girey», яке при передачі українською мовою має бути писатися як Ґiрєй. Й з'ясувалося, що сьогодні при оформленні документів новонародженим дітям кримських татар або при оформленні паспортів громадян України керуються словником, що був виданий ще у 2000 році. Але цей словник застарів, тоді не були взяті до уваги особливості фонетики кримськотатарської мови », - зазначив Р. Аблятіф. На переконання політолога, це сталося через те, що кримськотатарські філологи на той час ще не у повній мірі володіли українською мовою, а українські мовознавці взагалі не знають кримськотатарську мову. Тому, цей словник вийшов з помилками та спотвореннями. У зв'язку з цим, за його словами, постало питання про видання нового великого словника, який відповідав би усім вимогам мови.
«Зараз виросло нове покоління філологів, які знають як кримськотатарську, так й українську мови. Й у першу чергу, я, як експерт з прав меншин, хотів би сказати, що за міжнародним правом ім'я є важливим самоідентіфікатором етнічних меншин. Й написання, наприклад, власних імен, топонімів є дуже важливою частиною збереження культурної, нематеріальної спадщини етнічних меншин в Європі, та важливим фактором збереження їхньої культурної, етнічної ідентичності. Тому, ми поставили отаку мету - перевидати цей словник у форматі вже великого словника власних імен та прізвищ кримських татар », - підкреслив експерт.
Так, в даний час над створенням цього словника працює наукова група на чолі з доктором філологічних наук, професором Юрієм Прадідом - деканом факультету української мови ТНУ ім. Вернадського. Також, до цієї наукової групи увійшли відомий кримськотатарський філолог Мурат Юнусов та, за рекомендацією кафедри кримськотатарського та турецького мовознавства КІПУ, увійшов аспірант кафедри Руслан Аблаєв.
Відрізняти його від попереднього словника буде й те, що кримськотатарські імена та прізвища будуть написані не тільки кирилицею, а й латиною.
«На кримськотатарській мові він буде у двох видах – кирилицею та латиною. Словник передбачається видати одним томом. Я з вдячністю хотів би відзначити, що наша ініціатива (ініціатива Інституту громадянського суспільства - ред.) була підтримана Постійною комісією ВР АРК з міжнаціональних відносин та проблем депортованих громадян в особі її голови Ремзі Ільясова. Й зараз документи подані на розгляд Республіканського комітету у справах національностей та проблем депортованих громадян. На жаль, як усім відомо, зі ЗМІ у тому числі, що у фінансовому відношенні зараз дуже важкий рік. Як нас запевнив глава Рескомнацу Едем Дудаков, робота над словником буде профінансована, але, можливо, її зроблять поетапно». Можливо, у цьому році словник буде підготовлений до друку, а виданий він буде вже у наступному 2013 році », - повідомив пан Аблятіф.
Передбачається також, що цей словник буде видано накладом не менше 1000 примірників, аби «кожен паспортний стіл, кожна сільська рада, кожна школа у Криму отримали цю книгу для повсякденного використання та керівництва, оскільки кожного дня офрмлюються свідоцтва про народження, паспорта, атестати про закінчення середньої школи».
Між тим, сьогодні ще складно казати про те, скільки найменувань буде зазначено у словнику. «Складно сказати, тому що йде над ним робота. Якісь імена нові виникають, а деякі ми виключаємо. Справа у тому, що при створенні попереднього словника були внесені імена, які були спотворені у місцях Депортації. Наприклад, ім'я Іззет писали з одним «з», ім'я Айше писали як Ойша - на таджицький чи узбецький манер. Наші філологи вирішили, що такі спотворені імена не будуть згадуватися, вони буде писатися правильно, у відповідністі з кримськотатарськими історичними мовними нормами », - пояснив глава організації.
На питання кореспондента, чи немає побоювання, що сільради та паспортні столи усе ж не відмовляться від використання старого словника, а новий й зовсім не буде взятий до уваги, Рустем Аблятіф зазначив: «Ми думали над цим. Справа у тому, що коли ця ініціатива обговорювалася, голова Постійної комісії Ремзі Ільясов зазначив, що цей словник важливо видати саме за кошти республіканського бюджету АР Крим та з грифом «Схвалено Радою міністрів АРК», як попередній словник, та що він рекомендується Радою міністрів АРК. Тим самим, це буде підставою для органів влади керуватися саме цим словником».
Çalışmalar, Sivil Toplum Kurumu Teşkilatının girişimiyle başlatıldı. Çalışmaları Vernadskiy Tavriya Milli Üniversitesi Ukrayna Dili Fakültesi Dekanı Prof. Dr. Yuriy Pradet başkanlığındaki bilim adamları ekibi yapıyor. Söz konusu grupta Kırım Tatar dili uzmanı Murat Yunusov veKırım Mühendislik ve Pedagoji Üniversitesi Kırım Tatar ve Türk Dili Bölümünün önerisi ile bölümün yüksek lisans öğrencisi Ruslan Asanov yer aldı.
Sivil Toplum Kurumu Derneği Başkanı Rüstem Ablâtif, QHA’ya yaptığı açıklamada, şu anda Ukraince -Kırım Tatarca isim sözlüğünün mevcut olduğunu hatırlatarak yeni sözlüğe duyulan ihtiyaç ile ilgili şöyle dedi: “Oğlum 16 yaşını doldurduktan sonra ona nüfus cüzdanını düzenlerken KırımTatar isimlerinin Ukrain dilinde aktarılırken bu isimlerde sesbilimi bozukluğunun ortaya çıktığı bir sorunla karşılaşmıştım. Büyük zorluklarla, Vernadskiy Tavriya Milli Üniversitesi ve Kırım Pedagoji ve Mühendislik Üniversitesi dil bilimi uzmanlarının yardımıyla Kırım Tatar isimlerinin Ukrayna dilinde nasıl doğru aktarılması gerektiğini ispatlayabildik. Yeni doğan çocukların evraklarında veya Ukrayna vatandaşı nüfus cüzdanları düzenleyen organların Kırım Tatar isimlerini daha 2000 yılında basılan Ukraince-Kırım Tatarca sözlüğüne göre yazıldığı ortaya çıktı. Ancak bu sözlük eskidi. Üstelik o sözlük yapılırken Kırım Tatar dilinin sesleri dikkate alınmamıştı.” dedi.
Ablâtif, Kırım Tatar dil bilimcilerinin Ukrainceyi yeteri kadar bilmemesi, Ukrain dil bilimcilerinin Kırım Tatar dilini bilmemesi nedeniyle şu anda kullanılan Ukraince - Kırım Tatarca isim sözlüğü hazırlandığı zaman Kırım Tatar dilinin bilimsel olarak gerçek seslerinin dikkate alınmadığını kaydetti. Bunun sonucunda Kırım Tatar dilinin bütün kurallarına uygun olan büyük bir sözlüğe ihtiyacın ortaya çıktığını dile getirdi.
Ablâtif, “Şu anda hem Kırım Tatarca, hem Ukraynaca bilen yeni filolog nesli yetişti. Ulusal Azınlıklar Hakları alanında bir uzman olarak uluslararası hukuka göre ismin etnik azınlıkların kendini tanımlamasının önemli aracı olduğunu söylemek istiyorum. Özel adların, yerleşim bölgeleri adlarının doğru yazılması, Avrupa’da yaşayan etnik azınlıklarının kültür, manevi mirasının korunması açısından, onların kültür, etnik kimliğinin korunması açısından büyük önem taşıyor. Bunun için biz, Kırım Tatarlar özel ad ve soyadlarının yer aldığı büyük sözlüğünü basılmasını kendimize bir amaç olarak belirledik.” dedi.
Yeni sözlükte yer alacak Kırım Tatar öz adları ve soyadlarının Kırım Tatar dilinde hem Kiril, hem Latin alfabesinde yazılması planlanıyor.
Ablâtif, “Kırım Tatar dilinde yazılar hem Kiril, hem Latin alfabesinde yazılacak. Sözlük tek bir cilt olarak yayınlanacak. Ben, Kırım Parlamentosu Etnik İlişkiler ve Sürgünden Dönen Vatandaşlar Daimi Komisyonu Başkanı Remzi İlyasov’un bu komisyon adına bu sözlüğü basma teklifimizi desteklediğini teşekkürle belirtmek istiyorum. Sözlüğün baskısı için gereken evraklar şu anda incelenmek üzere Kırım Özerk Cumhuriyeti Milliyetler ve Göz Komitesine sunuldu. Maalesef şu anda finansal açısından çok zor yıl geçiriyoruz. Kırım Özerk Cumhuriyeti Etnik İlişkiler ve Sürgünden Dönen Vatandaşlar Komitesi Edem Dudakov, sözlük çalışmaları için ödenek ayrılacağını, ancak ödeneklerin kademeli olabileceğini söyledi. Bu sözlük bu yıl baskıya hazırlanacak ve belki 2013 yılında basılacak.” dedi.
Ablâtif, doğum belgesi, nüfus cüzdanı, lise diplomalarının her gün düzenlendiğini, bunun için basılacak sözlüğün bu işlerde kullanılmasını için Kırım’da bulunan her nüfus dairesine, her köy şurasına, her okula sağlanması amacıyla sözlüğün en az bin adet tirajla yayınlanması planlandığını dile getirdi.
Rüstem Ablâtif, sözlüğe girecek isimlerin sayısının henüz bilinmediğini söyledi. Ablâtif, “Sözlük üzerinde çalışmalar henüz devam ettiği için sözlüğe girecek isim sayısını şu anda söylemek zor. Yeni çıkan isimler var, ortadan kaldırdığımız isimler var. Eski sözlüğe 1944 Kırım Tatar sürgününden sonra deforme edilen Kırım Tatar isimler dahil edilmişti. Örneğin orada İzzet adı tek ‘z’ ile yazılmıştı, Ayşe ismi ise Oyşa, yani Tacikçe veya Özbekçe’de yazıldığı gibi yazıldı. Bizim filologlarımız, isimlerin bu şekilde sözlükte yer verilmemesine, onların KırımTatar dilinin tarihi normlara uygun olarak yazılmasını kararını aldılar.” dedi.
Ablâtif, köy şuraları ve nüfus dairelerinin yeni sözlüğü kabul etmeyeceği ve eski sözlüğü kullanmayı devam edeceği gibi durumun mümkün olup olmayacağı ile ilgili soruyu şöyle cevapladı: “Biz bu konu üzerinde düşündük. Kırım Parlamentosu Etnik İlişkiler ve Sürgünden Dönen Vatandaşlar Daimi Komisyonu Başkanı Remzi İlyasov, bu sözlüğün, eski sözlükte olduğu gibi Kırım Bütçesinden ayrılacak para ile ve üzerinde Kırım Özerk Cumhuriyeti Bakanlar Kurulu’nca Onaylanmıştır mührü ile basılmasının önemli olduğunu kaydetti. Bu durum, devlet idare organlarının bu sözlüğü kullanması için gerekçe sağlayacak.” dedi.
QHA Basın Merkezinde 22 Şubatta düzenlenen basın toplantısında tanıtılan programı Eyüp İşteben hazırladı. Program Karasupazar’ın Avrupa teknolojilerine göre çöpten temizlenmesini öngörüyor. Bu program, geçtiğimiz günlerde Türkiye Cumhuriyeti Başbakanlık Türk İşbirliği ve Koordinasyon Ajansı Başkanlığı (TİKA) ile Yalova’daki KırımTatar diasporasının finansal ve teknik yardımıyla başladı.
Projeyi hazırlayan Eyüp İşteben, tarihte Yalova Belediyesi Temizlik İşleri Müdürlüğünü yapmış ve bu görevden emekli olmuştu. İşteben, bu projeyi kendi özel girişimiyle hazırladığını, bu projeyi anavatanı Kırım ve sürgünü yaşayan Kırım Tatarları karşısında borç duyduğu için bunu Kırım’da hayata geçirmek istediğini dile getirdi.
İşteben, “Benim dedelerim Kırımlı, benim damarlarımda Kırım Tatar kanı akıyor. Ben dahil olmak üzere ailem sürgünün getirdiği trajediyi yaşamadı. Ancak ben, kendi anavatanına dönmeyi başaran halkıma her zaman hayrandım. Ben, Kırım’a borçlu olduğumu her zaman söylemiştim ve bu borcumu bir şekilde ödemek için bu projeyi gerçekleştirip sadece Kırım Tatarlarının hayatını değil, bütün Kırımlıların hayatını kolaylaştırmayı karar aldım” dedi.
Karasupazar, bu program sayesinde çöpün Avrupa ülkelerinin çoktan beri kullandığı teknolojilere göre ayrıştırılıp işlendiği Kırım’ın ilk ve tek şehri oldu. Bu amaç için çöp kamyonu, 150 adet çöp konteynırı, hidrolik pres ve çöp ayrıştırma hattı alındı.
Sivil Toplum Kurumu teşkilatı Başkanı Rüstem Ablâtif, bu tür projelerin yürütülmesinin Ukrayna’nın AB’ye entegrasyonu yolunda gerçek bir adım olduğunu, bunun için teşkilatın İşteben’in girişiminin hayata geçirilmesi teklifini desteklediğini dile getirdi. Ablâtif, Kangiyev’in başkanlığındaki şehrin yeni yönetiminin şehirde yaşayan halkın hayatını iyileştirme konusunda gerçek faaliyet yürüttüğünü, bunun önemli olduğunu kaydetti.
Albert Kangiyev, “Karasupazar’ın normal yaşamı için en önemli şartlardan biri, şehrin temiz ve bakımlı olmasıdır. Karasupazar idaresinin bu şartı yerine getirmek için gereken maddi ve teknik imkânlara sahip değildi. Malesef şehrimizin bütçesi bu ihtiyaçları karşılayamıyor. Ben TİKA yönetimine ve bu projeyi hazırlayana, bu soruna anlayışla yaklaştıklarından dolayı müteşekkirim. Çünkü bu yaklaşımın sonucunda, Karasupazar’da çöp işleme çalışmalarının kalitesi arttı. Proje Karasupazar’da çöp işleme programı adını taşıyor. Çünkü şehrimiz Kırım’da bulunan sıradan bir şehir değil. Bizim şehir, görkemli ve çok eski tarihe sahip olan bir şehirdir” dedi.
Презентовали Программу мэр города Карасубазар Альберт Кангиев, автор проекта по утилизации отходов города, представитель крымскотатарской диаспоры Яловы (Турция) Эюп Иштебен и председатель совета Крымской общественной организации «Інститут громадянського суспільства» Рустем Аблятиф.
По информации Эюпа Иштебена, который много лет проработал в органах местного самоуправления провинции Ялова, данный проект - это его личная инициатива. А решил он реализовать его именно в Крыму, потому что считает это своим долгом перед Родиной и крымскими татарами, пережившими Депортацию.
«Мои предки - из Крыма, в моих жилах течет крымскотатарская кровь. Моя семья, и я в том числе, не ощутили на себе всей трагедии Депортации, но я всегда восхищался своим народом, который добился возвращения на Родину. Я всегда говорил, что у меня есть долг перед Крымом. И чтобы хоть как-то оплатить свой долг, я решил реализовать этот проект и тем самым облегчить жизнь не только крымских татар, но и всех крымчан», - подчеркнул г-н Иштебен.
Отметим, что благодаря данной программе по утилизации мусора, Карасубазар стал первым и пока единственным крымским городом, где сортировка и утилизация отходов производится тем технологиям, которые давно используют европейские страны. С этой целью для нужд города был закуплен один мусоровоз, 150 мусорных контейнеров, гидравлический вертикальный пресс, а также линия для сортировки мусора.
Руководитель «Інститута громадянського суспільства» Р. Аблятиф заметил, что реализация подобных проектов является реальным шагом на пути европейской интеграции Украины, именно поэтому организация способствовала воплощению в жизнь инициативы г-на Э. Иштебена. Немаловажным фактором, по мнению общественного деятеля, является и тот факт, что они увидели, что новое руководство города во главе с А. Кангиевым реально работают на улучшение условий жизни города и максимально открыты для сотрудничества.
Как в свою очередь отметил Альберт Кангиев, одним из важнейших аспектов жизнедеятельности города Карасубазара является «чистый город - город, который будет отличаться своим внешним видом и ухоженностью. Однако для этого власти Къарасубазара не имели ни материальных возможностей, ни технического обеспечения».
«Бюджет нашего города, к сожалению, не может обеспечить эти потребности. Я очень благодарен руководству TIKA и автору этого проекта за то, что они с пониманием отнеслись к этой проблеме и результатом всего этого и есть улучшение качества работы с отходами на территории Къарасубазара (Белогорска). В городе этот проект называется «Сделаем город чище вместе». Къарасубазар - это не просто город на территории Крыма, это город с очень большой и древней историей», - подчеркнул А. Кангиев
Напомним, что 20 февраля текущего года в Карасубазаре состоялась встреча мэра города Альберта Кангиева с представителями крымскотатарской диаспоры турецкого города-побратима Яловы, по инициативе которых в крымском городе начала осуществляться программа по утилизации отходов. Финансовую поддержку реализации проекта оказало TIKA.
AQMESCIT/ SIMFEROPIL, 22.09.11 (QHA) – Public lecture on the theme ‘Modern national state and cultural diversity: Baltic discourse’ has been conducted at the Crimean Engineering and Pedagogical University (CEPU) on September 19 by known European experts.
Among the lecturers are deputy of Latvian Parliament Boriss Cilevics and Associated Professor of the Mykolas Romeris University (Vilnius), member of the Majlis of the Crimean Tatar people in Lithuania, the Head of the Union of the Communities of Lithuanian Tatars Dr. Adas Jakubauskas.The lecture is organized by the Crimean republican NGO Institute for Civil Society (Head - Rüstem Ablâtif) with the support of the International Renaissance Foundation.
The event was attended by the Chairman of the Majlis of the Crimean Tatar people, MP Mustafa Cemil, First Vice-Chairman of the Majlis, President of the World Congress of Crimean Tatars Refat Çubar, as well as lecturers and students of the university.
“This is a very relevant topic for Ukraine, especially for Crimea. How can people of different culture and different religion live and prosper in the one country? Our respectful guests will tell us about it,” Mr. Cemil said in his welcoming speech.
“Nowadays cultural diversity becomes one of the main factors of development of the modern society. There are several factors that favour the growth of cultural diversity. They are migration, globalization, mixed marriages, preservation and restoration of cultures of religious and ethnic minorities,” Boriss Cilevics noted.
Latvian expert also told the audience about principal stages of Latvia’s establishment, its ethnic population and religions.
In addition, he enlisted documents proving an equality of the nations, namely the United Nations Declaration on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination, European Union anti-discrimination directives and the European Convention on Human Rights.
“We ought to learn to live in the society, the key characteristic for which is cultural diversity. We have no other way,” deputy of the Latvian Parliament concluded.
Dr. Jakubauskas, in turn, emphasized that Lithuania’s accession to the European Union has forced the country to adapt its domestic policy to European standards of considering interests and rights of various ethnic and cultural groups.
Public lectures will be also conducted in Kezlev (Yevpatoriya) and Aqyar (Sevastopil) on September 22 and 23.
KARASUPAZAR/BELOGORSK (QHA) - Karasupazar Yöre Bilimi Müzesinde Kırım Tatar nakış sergisi açıldı. 30 Aralıkta açılan sergide Kırım Tatar halk nakış kurslarından mezun olan 17 işsiz kadının yaptığı eserler yer aldı.
Akmescit’te (Simferopol) bulunan Sivil Toplum Kurumu teşkilatının Karasupazar Belediye Şurasıyla birlikte ve Uluslararası Vidrodjennya (Kalkınma) Vakfı ile Karasupazar İstihdam Merkezi’nin desteğiyle düzenlediği kurslarda işsiz bayanlara yerel pazarda talebi olan yeni bir meslek öğretildi.
Kurslar 8 ay devam etti. Kadınlar Bahçesaraylı usta Halide Kıpçak’ın yönetiminde nakış işini öğrendiler. Eğitim süreci sırasında kadınlar tek taraflı altın veya gümüş iplerle yapılan makamlama tekniği ile iki taraflı düz nakış şeklinde olan Kırım Tatar işleme tekniklerini de benimsediler.
Kırım Tatar halk nakışı kurslarına Kırım Tatarlarının yanı sıra Natalya Gubskaya, İrina Radçenko, Yekaterina Kokovskaya, Lyudmila Kokovskaya gibi Rus kadınlar da katıldı.
Sergiyi Karasupazar Belediye Başkanı Albert Kangiyev açtı. Kangiyev, projenin şehrin kalkınma projesine uygun olduğunu, kursların şehirde turizmin gelişimi yönündeki ilk adım olduğunu kaydetti.
Sivil Toplum Kurumu başkanı Rüstem Ablatif, insanların yaşam düzeyinin iyileştirilmesinin yanı sıra Karasupazar’ın bir esnafçılık merkezi olarak kalkınmasına yönelik bu projenin hayata geçirilmesinin şehrin idaresinin desteği olmadan imkansız olacağını dile getirdi.
30 грудня 2011 р. у районному краєзнавчому музеї Карасувбазару (Білогірська) було відкрито підсумкову виставку робіт учнів курсів з кримськотатарської вишивки, що були організовані за проектом «Від покоління до покоління» Кримської республіканської громадської організації Інститут громадянського суспільства (м. Акмесджіт/Сімферополь) за сприяння Карасувбазарської/Білогірської міської ради та підтримки Антикризової програми Міжнародного Фонду «Відродження» та Білогірського районного центру зайнятості. Метою проекту було надання нової молодим безробітним жінкам професії, що була би запитуваною на місцевому ринку праці.
Вісім місяців жінки опановували новий для себе фах під керівництвом відомої кримськотатарської майстрині Халідє Кипчак з Багчасараю (Бахчисарай). Завдяки наполегливій праці учениці освоїли дві основні техніки кримськотатарського гаптування та вишивки – «миклама», тобто гаптування золотом, та «татар ішлємє» (двостороння глуха гладь). Кримськотатарська вишивка потребує терпіння, акуратності, творчих рис характеру. Усе це наочно продемонстрували молоді жінки, дівчата-мешканки Карасувбазару. Разом, 17 учениць представили свої перші роботи на суд громадськості. Приємно, що старовинне мистецтво кримськотатарської вишивки зацікавило не тільки кримських татарок, але й жінок інших національностей. Так, вражаючих результатів досягли Наталя Губська, Ірина Радченко, Катерина Коковська, Людмила Кузнецова тощо.
Виставку вітальним словом відкрив міський голова Карасувбазару Альберт Канґієв, без беззастережної підтримки якого втілення у життя цього проекту було би взагалі неможливим. Зокрема, він зазначив, що реалізація цього проекту вкладалася у стратегію розвитку міста та він впевнений, що підготовка вишивальниць є першим кроком до започаткування та розвитку туристичної сфери у місті. Крім того, А. Канґієв зазначив, що так був вражений майстерністю, з якою учениці виконали свої випускні роботи, що спочатку не повірив, що їх вишили починаючі вишивальниці.
Голова Ради Інституту громадянського суспільства Рустем Аблятіф заявив, що впровадження проекту, дія якого спрямована як на покращення життя людей, так й відродження слави Карасувбазару як центру ремісництва на півострові, було б неможливе без підтримки нової міської влади. Він виразив впевнення, що це не останній проект, що буде реалізований на благо громади Карасувбазару.
Керівник Карасувбазарського/Білогірського районного центру зайнятості Любов Еюпова відмітила, що підготовлені вишивальниці стануть певним прикладом для інших жінок, дівчат, які шукають роботу та виразила надію, що ці нові майстрині самі стануть роботодавцями для молоді.
Відома кримськотатарська вишивальниця Ельвіра Осман, яка є ученицею легендарного кримськотатарського митця, котра зберегла секрети кримськотатарської національної вишивки для наступних поколінь, Зулейхи Бекір, відзначила високий рівень підготовки вишивальниць. Важливо відмітити, що організатори курсів зробили акцент у навчанні дівчат на унікальній техніці «татар ішлємє» чи двосторонній глухій гладі, що немає аналогів у світі. Таким чином, зроблено й вагомий внесок у збереженні та розвитку традицій кримськотатарського мистецтва.
Відомо, що міська адміністрація планує навесні відкрити туристичній маршрут «Старий Карасувбазар», де чи не головними діючими особами мають бути карасувбазарські майстрині-вишивальниці. Наразі триває процес узгодження нового туристичного маршруту з туристичними підприємствами Криму.
30 грудня ц.р. о 10-й ранку у районному краєзнавчому музеї м. Карасувбазар/Білогірськ відкриється виставка кримськотатарського національного гаптування та вишивки. Свої роботи на суд громадськості представлять молоді починаючі майстрині, що закінчили курси з кримськотатарської вишивки, що проходили у рамках проекту "Від покоління до покоління", котрий впроваджувався Інститутом громадянського суспільства разом з Карасувбазарською міською радою за підтримки Анти-кризової програми Міжнародного Фонду "Відродження". Метою проекту було надання нової професії молодим безробітним жінкам-мешканкам Карасувбазару, яка була б перспективною та запитуваною на місцевому ринку праці.
На наше задоволення жінки захопилися новою для них справою та відчули смак творчості, побачили, що дійсно їхня праця потрібна людям. Вісм місяців вони старанно працювали під керівництвом відомої кримськотатарської майстрині Халідє Кипчак та дізайнера Ґульнари Аблятіф. Маємо надію, що це перший крок до відродження міста як давнього ремісничого центру Криму. Тим більше, що міська влада покладає великі сподівання на цих молодих майстринь та планує розвивати ремісництво й надалі.
Запрошуємо усіх відвідати виставку у музеї Карасувбазару, що триватиме до 7 січня 2012 р.
Profile
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=91.7)
csinstitution- csinstitution
Syndicate
